Організація харчування в дошкільному закладі – це чітко регламентований процес, що регулюється чинними законодавчими нормами. Основні із цих норм викладено в Законах України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 №142 –V, «Про охорону дитинства» від 26.04 2001 р. №2402-ІІІ, «Про дошкільну освіту» від 05.09.2017 р. №2145-VІІІ, «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004 -XІІ, «Про безпечність та якість продуктів» від 23.12.1997 №771/97 – ВР; постановах Кабміну  «Про реалізацію статті 28 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 26.07.2006 №1023, «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004 №1591, «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002 №1243, наказі МОН України «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах» від 21.11.2002 №667; наказах МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Методичні вимоги якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» від 29.12.2012 №1140, «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» від 18.11.1999 №272, «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» від 24.03.2016 №234; спільних наказах МОН України та МОЗ України «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006 №620/563, «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» від 01.06.2005 №242/329;листах МОН України «Про посилення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 25.06.2013 №1/9 – 452, «Щодо вирішення окремих питань при організації  харчування  дітей  у  дошкільних  навчальних  закладах»  від 27.02.2013№1/9 – 452, «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 23.05.2012 №1/9 – 396; «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (зі змінами, внесеними згідно наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України від 26.02.2013 №202/165).

            Питання організації харчування дітей в дошкільному навчальному закладі, всі його аспекти тримаються під постійним контролем завідувача та сестри медичної старшої. Відповідно до штатного розпису дошкільний навчальний заклад укомплектований працівниками, які забезпечують організацію харчування.

Їжа має приносити задоволення,

тому не варто годувати дитину насильно

              Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією виконує також психологічну. Їжа повинна бути джерелом позитивних емоцій. В залежності від цього формується харчова поведінка дитини. Психологи оцінюють таку поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) в залежності від багатьох показників. У дошкільному віці харчову неадекватну (девіантну)поведінку дитини психологи пов’язують з багатьма причинами:

 неправильне уявлення батьків про здорове харчування;

 неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини;

 догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, особливо солодощами;

 негативні емоції (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози);

 критика дорослих на адресу дитини за обіднім столом;

 нехтування дитиною або схильність до гіперопіки;

 привертання дитиною уваги до себе дорослих через відмову прийому їжі або вживання надмірної кількості їжі.

            Слід також зазначити, що майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою харчування її батьків. Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї. Тому результативність виховання як позитивних, так і негативних смакових звичок залежатиме від неї. Справитися з психологічними проблемами поганого апетиту допоможуть такі загальні правила:

 звертайте увагу не тільки на знижений апетит дитини, а й на підвищений;

 намагайтесь знайти причину такого апетиту, пов’язати її з особливостями спілкування дорослих та дітей;

 під час вибору місця для харчування дитини важливо створити сприятливу обстановку, самостійність свободу;

 будьте послідовні, батьки повинні висувати однакові вимоги до процесу харчування дитини, але їх має бути обмежена кількість;

 не використовуйте їжу як винагороду (або покарання). Батьки купують дитині солодощі (чи інші привабливі продукти), щоб примусити дитину поводитися так, як цього хочуть вони, а дитина дуже швидко починає розуміти, що криками, істериками, плачем вона майже завжди може розраховувати на отримання солодощів;

 будьте в міру вимогливі, лагідні, спокійні, пояснюйте дитині значення здорового харчування, будьте для неї прикладом.

             Як показує практика, якщо підтримувати у дитини здорові харчові звички, більшість проблем з харчуванням вдається успішно вирішити.

Раз ми засуджені на те, щоб їсти,

будемо їсти правильно.

Жан Антельм Брилья-Саварен

             Чого найбільше бажають батьки своїм малюкам? Бути здоровими і розумними. Якщо діти не зовсім такі, шукають причини: погане здоров'я — наслідок поганої екології, поганої спадковості, поганих лікарів; важко вчитися — погані вчителі, немає здібностей, лінощі тощо... А тим часом медики твердять: одним із винуватців поганого здоров'я та поганої успішності може бути... харчування дитини. У нашій їжі міститься величезна кількість поживних речовин, і всі вони відповідають за певну функцію організму. Від правильного споживання їжі залежить стан здоров’я кожної дитини,тому в повсякденному харчуванні обов’язково мають бути білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

Білок. Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Джерелом білка є яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

Жири. Після травлення організм відкладає жири „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі, нерафінованій олії.

Вуглеводи. Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

Клітковина. Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

Вода. У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєвонеобхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини дошкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини.

Вітаміни та мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

 - Вітамін А - сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

 - Вітаміни групи В - необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

 - Вітамін С – запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, лимонах, чорній смородині.

 - Вітамін D – зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

             Харчування дітей повинно вироблятися грамотно й з розумом. Щоб у майбутньому дитина не знала проблем із травленням або із зайвою вагою, медики радять звернути увагу на такі основні принципи здорового харчування:

 помірність – калорійність раціону не повинна перевищувати енергетичних витрат організму.

 різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

 збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

            Отже, правильне харчування дітей дошкільного віку – запорука здоров'я дитини в майбутньому. Саме тому важливо дбати про нього якнайбільше і як можна раніше, дотримуючись таких рекомендацій, які розробили медики:

 Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я дитини.

 Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

 Дотримуйтесь режиму харчування.

 Не підгодовуйте дитину в проміжках між прийомами їжі.

 Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.

 Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.

 Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

 Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

 Не слід давати дітям продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

 Не забувайте про виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей.

- Пам'ятайте, що діти мають їсти чотири-п'ять разів на день із перервою в 3-4 години. Не давайте дитині між прийомами їжі солодощі.

- Складайте дитячий раціон так, щоб він містив у достатній кількості білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи, а також вітаміни.

- Давайте дитині пити чисту воду. Соки або чаї не замінять її в раціоні дитини, на­скільки корисними вони не були б.

- Урізноманітнюйте харчування дитини, адже його одноманітність призводить до зменшення кількості шлункового соку. Як наслідок знижується апетит та погіршу­ється засвоєння їжі.

- Навчайте дитину раннього віку їсти самостійно.

- Навчіть дитину їсти м'ясо та рибу разом із гарніром.

- Завжди орієнтуйтеся на апетит дитини. Ніколи не годуйте дитину насильно. Пам'ятайте, що зниження апетиту може свідчити про захворювання дитини.

- Підтримуйте у дитини перед та під час їжі гарний настрій. Це важливий чинник для формування хорошого апетиту.

- Дотримуйтеся таких орієнтовних об'ємів готових страв для дітей віком від трьох до шести років.

        Вітаміни – це біологічно активні речовини, які є життєво важливими для нормального функціонування організму. Особливу роль вітаміни грають в зростанні і здоров’ї дітей. Крім цього, в організмі дитини вітаміни необхідні для регулювання процесів обміну речовин, кровотворення і підтримки імунітету. Якщо в дитячому організмі спостерігається дефіцит якогось вітаміну, то організм працює з перебоями. Спільно з білками, жирами і вуглеводами, вітаміни повинні бути включені в щоденний раціон кожної дитини.  Дуже важливо знати, що всі вітаміни поділяють на дві великі групи: жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е) і водорозчинні (вітаміни групи В, С, фолієва кислота).

          Щоб забезпечити дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти не тільки влітку, а й по можливості цілий рік. Не слід забувати про такі продукти харчування, як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву. Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою. Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів. 

             Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах. Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи (особливо кедрові).                                    

       Вітамін А дуже потрібен для процесу росту і в дитячому організмі відповідає за нормальний процес формування зубів і кісток, підтримує зорову систему, а також сприяє росту нових клітин. На цей вітамін багаті такі продукти, як шпинат, манго, абрикоси, яблука, плоди шипшини, а також продуктах тваринного походження ( печінці, рибі, жовтках яєць). У тому випадку, якщо в організмі дитини буде спостерігатися нестача вітаміну А, це може призвести до погіршення зору, ураження слизових оболонок шкіри.        

          На вітамін С особливо багаті плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок. Вітамін С допомагає процесу формування кісток і зубів малюка, виявляє проти алергічну дію в організмі і міститься в цитрусових, шипшині, ківі, капусті. При недоотриманні вітаміну С у дитини буде знижуватися імунітет і існувати ризик кровотечі.  

            Виключне  значення для життєдіяльності дитячого організму має вітамін Д. Він необхідний для формування кісткової тканини. Цей вітамін міститься в яйцях, риб’ячому жирі, рибі. Дефіцит вітаміну Д в організмі дітей призводить до рахіту.   

           Вітаміни групи В необхідні дітям для підтримки функцій мозку, регулювання роботи нервової системи, оптимального росту, гарного апетиту. Цей вітамін можна знайти в рисі, печінці, вівсянці, горіхах, м’ясі. При дефіциті вітаміну В в організмі дитини може виникнути анемія і відставання в рості і розвитку.                            

        Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах.            

        Вітамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах.        

      Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба.

        Вітамін Е сприяє оптимальному вуглеводного обміну в організмі малюка і міститься в помідорах, жовтку, шпинаті, рослинних маслах. Нестача вітаміну Д призводить до порушення обміну речовин в м’язовій тканині.