Кишкові інфекції — це група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту з такими клінічними проявами, як підвищення температури тіла, пронос, блювання. Ці захворювання виникають внаслідок вживання заражених продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості харчів. Часто захворювання на кишкові інфекції стає наслідком вживання продуктів харчування, придбаних на стихійних ринках, у місцях несанкціонованої торгівлі, при вживанні продуктів, що пройшли недостатню термічну обробку. Більшість спалахів виникає внаслідок недотримання санітарно-гігієнічних вимог, залучення носіїв кишкових інфекцій до приготування страв. А ще, це період відзначення масових урочистостей, мандрівок та подорожей, активного відпочинку на природі та біля річки. Збудниками кишкових інфекцій можуть бути різноманітні віруси, бактерії та їх токсини.

Поради з профілактики кишкових інфекцій

1. Не вживайте для пиття воду з відкритих джерел або яка продається на розлив. Кип'ятіть воду!

2. Дотримання особистої гігієни, ретельне миття рук милом перед їжею і після відвідин громадських транспортів, туалетів (адже після миття рук кількість мікроорганізмів в значній мірі зменшується).

3. Перед вживанням свіжих овочів слід їх ретельно мити і обдавати окропом.

4. Для вживання вибирайте продукти, піддані термічній обробці, ретельно прожарюйте (проварюйте) продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і морські продукти. Не зберігайте їжу довго, навіть у холодильнику.

5. Не залишайте приготовлену їжу при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години. При покупці м`ясних і молочних продуктів віддавайте перевагу заводській упаковці, обов’язково переконайтесь в терміні придатності.

6. Не допускайте контакту між сирими і готовими харчовими продуктами.

7. При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води, для миття посуду і рук використовуйте бутильовану воду.

8. Купайтеся тільки у встановлених для цих цілей місцях. При купанні у водоймах і басейнах не слід допускати попадання води в рот. Виконання цих нескладних порад допоможе уникнути захворювання гострої кишкової інфекції і зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких! Але, якщо раптом у Вас виникли симптоми гострої кишкової інфекції (ГКІ) необхідно негайно звернутися за медичною допомогою!

Кір — вірусне захворювання інфекційного характеру, що передається, як правило, повітряно-крапельним шляхом. Небезпечний вірус активно виділяється у великій кількості в зовнішнє середовище хворою людиною разом зі слизом під час чхання або кашлю. В дитячий організм він потрапляє через верхні дихальні шляхи (їх слизові оболонки), потім розноситься кров’ю, пошкоджуючи вибірково клітини шкіри, слизові оболонки очей і рота, дихальний тракт. Джерелом інфекції є хвора на кір людина, вона заразна з останніх двох днів інкубаційного періоду до четвертого дня висипань. У дітей від 2 до 5 років — дане захворювання нерідке, але досить важке, тому батькам корисно знати про нього максимум інформації.

Симптоми і ознаки

Як не дивно, але як починається кір, не побачить навіть самий проникливі батьки. Ця підступна хвороба розвивається за етапами, причому початковий період може тривати тижні і зовсім не проявляти себе. Дитина буде продовжувати веселитися і грати, а шкідливий вірус тим самим часом буде підточувати його організм зсередини.

Інкубаційний період дитячого кору: 7-14 днів (рахується від моменту зараження до безпосередньої появи перших симптомів).

2. Катаральний період, коли у дітей з’являються перші ознаки кору, нагадують всі симптоми застуди:

• відсутність апетиту;
• різка слабкість;
• загальне нездужання;
• безсоння;
• температура 38-40°C;
• головні болі;
• нежить з гнійно-слизовими виділеннями із носа;
• сухий, нав’язливий кашель;
• охриплий голос;
• набряк, почервоніння повік;
• сльозотеча;
• світлобоязнь;
• кон’юнктивіт (гнійне запалення очної слизової оболонки);
• болі в животі

Основні симптоми кору у дітей (майже через три тижні після перших ознак захворювання):

• сірувато-білуваті дрібні висипання (розмір — з макове зернятко) у роті, на слизовій оболонці корінних зубів;
• ще через 5 днів з’являються яскраві, зливаються між собою плями (розмір — до 10 мм), що злегка піднімаються над шкірним покривом: починають виявлятися спочатку за вухами, на лобі, потім — на інших частинах обличчя, шиї, далі — по всьому тілу, в останню чергу — по руках і ногам;
• дрібні рожеві плями стрімко збільшуються в розмірах, зливаються, набувають неправильну форму;
• через 3 дні після інтенсивних висипань температура піднімається знову (в більшості випадків) до 40.5°C.

Висип покриває тіло дитини в середньому від 4 до 7 днів, спочатку після неї залишаються коричневі пігментні плями, які починаються лущитися, ще через пару тижнів шкіра очищується остаточно. Ось як кір проявляється на різних етапах її розвитку: це треба знати, щоб не поплутати хворобу з іншими інфекційними захворюваннями, не займатися самолікуванням і своєчасно показати дитину лікарю.

Профілактика хвороби

Дитячу кір можна попередити, якщо слідувати порадам лікарів та вживати всі необхідні профілактичні заходи проти цього захворювання:

• вакцинація;
• ізолювання здорових дітей від хворих;
• щоденні профілактичні огляди, термометрія дітей в осередку інфекції

Збудником цієї хвороби є дифтерійна паличка. Зараження відбувається від носія хвороби. Потрапивши на шкіру, слизові оболонки, дифтерійна паличка починає виділяти особливий токсин, який в подальшому викликає омертвіння епітелію. Дивуватися також можуть і нирки, серцево-судинна система, нервова система і наднирники. Інкубаційний період – від 2 до 10 днів. Частою ознакою дифтерії є сірувата, з перламутровим відблиском плівка, що покриває уражені хворобою слизові. Починається дифтерія з підвищення температури. Зазвичай це не вище 38. Потім з’являється невелика хворобливість, невелике почервоніння слизових оболонок. Якщо випадок важкий, то температура може відразу стрибнути до 40 градусів, дитина при цьому може скаржитися на сильний головний біль, біль у горлі, іноді, але рідше – в животі. Мигдалини у хворого можуть набрякати настільки, що йому стає важко дихати.

Лікування дифтерії

Як правило, хвору дитини відразу ж кладуть в лікарню і там вже вводять спеціальну сироватку проти дифтерії. Після госпіталізації, обов’язково потрібна дезінфекція приміщення, де лежав хворий. Всі, хто знаходилися в безпосередньому контакті з ним, обов’язково підлягають медичному спостереженню та бактеріологічному обстеженню протягом тижня.

Дітям, які спілкувалися з хворим, на тиждень заборонено відвідувати дитячий садок.

Профілактика дифтерії

Профілактика інфекції полягає в вакцинації. Правда захворіти може і прищеплена дитина, але це трапляється дуже рідко. Але все одно користь від вакцинації є. Навіть якщо дитина й занедужає, то хвороба буде проходити в полегшеній формі, без серйозних ускладнень.

     В зимові дні зростає ризик і частота інфекційних захворювань. До них особливо схильні діти з  нестійкою імунною системою і слабкими ще захисними силами. Які заходи потрібно приймати батькам, щоб запобігти цим захворювання? Щоб зменшити ризик  захворювань в холодні зимові дні, батькам і дітям потрібно дотримуватися таких заходів профілактики, які рекомендують фахівці медицини:

    - Слід по можливості уникати багатолюдних зібрань в закритих приміщеннях. Скупченість сприяє легкої передачі хвороботворних мікробів від хворої людини до здорової. Серед інфекцій, які передаються повітряно- крапельним шляхом є: грип, ГРВІ, ларингіт, отит, ангіна, пневмонія та ін.

     - Завжди уникайте контакту з дітьми або дорослими, які чхають, кашляють, мають високу температуру, нежить.

   - Якщо хворі ви, то щоб захистити дитину від інфекції, надягайте захисну маску, намагайтеся по можливості обмежити перебувати дитини біля вас, мийте частіше руки собі і дитині.

   - Зволожуйте повітря житлових приміщень. Сухе повітря закритих опалювальних приміщень пересушує слизову дихальних шляхів і робить їх беззахисними перед мікробами. Нормальна вологість повітря - 50%. Найбільш комфортабельна температура повітря в приміщенні 18-21 C.

    - Діти зазвичай відмовляються від пиття води, особливо коли хворі. А достатня кількість рідини - це основа нормальної діяльності організму. 

    - Коли дитина хвора, не наполягайте на тому, щоб він їв через силу. Тим не менш пропонуйте йому натуральні соки і фрукти, але не напої з газом.

    - Якщо малюк приймає антибіотики, то потрібно давати йому кефір або йогурт, щоб відновити нормальну флору кишківника, який страждає від такої терапії.

    - Маленьких дітей потрібно вчити кашляти. Кашель - один з механізмів очищення дихальних шляхів від забруднення та інфекції.

    - Якщо на вулиці дуже холодно, одягайте дитину тепліше. Одяг повинен бути багатошаровим і натуральним. Слідкуйте за тим, щоб дитина не сильно пітніла. Потовиділення знижує температуру тіла і остуджує його. Такі перепади температури сприяють виникненню інфекцій.

   - Незважаючи на холод не обмежуйте дітям ігри на свіжому повітрі у дворі чи парку. Фізична активність стимулює імунітет. Не тримайте хворого силою в ліжку. Це марно і не потрібно.

    - При появі нежиті і невеликої температури зовсім необов'язково відвідувати лікаря сімейної медицини, якщо дитина активна і загальне самопочуття  її в нормі. Промивайте йому носик фізіологічним розчином. Через кілька днів навіть без жодного лікування легке респіраторне захворювання пройде.

     - Якщо у дитини висока температура (вище 38 С) триває більше 2 днів, якщо він важко і шумно дихає або вас турбують інші ознаки хвороби (сонливість, жовтяничне забарвлення шкіри або блідість, сильна слабкість) терміново зверніться до лікаря.